Розвиток громадського харчування як важливого елемента інфраструктури готельного господарства

Аветисова А.А.
Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні:
перспективи культурного та економічного розвитку. - Трускавець, 2000. - 275 с. - С.233-234.

Развитие общественного питания как важного элемента инфраструктуры гостиничного хозяйства

Досліджено розвиток підприємств харчування в загальній інфраструктурі готельного господарства. Визначено місце підприємств харчування серед інших структурних підрозділів, дана характеристика інфраструктурної навантаження залежно від форми власності. Виявлено причини неузгодженості дій готелів і підприємств харчування при них. Вивчення мотиваційних характеристик в'їзного туризму та стану матеріально-технічної бази готельних комплексів дозволило зробити висновок про необхідність розробки спеціальної програми розвитку готельно-туристичних послуг на державному рівні.

Туризм у багатьох країнах світу становить значний сектор економіки, є монополією держави або перебуває в системі його регулювання. Справедливості заради треба сказати, що в Україні і до ринкових перетворень в силу головних ідеологічних принципів був розвинений, в основному, внутрішній туризм і вся інфраструктура туристичного сектора орієнтувалася на зведену в культ соціалістичного способу життя невибагливість радянської людини. В'їзний туризм поширювався, в основному, на чорноморське узбережжя Криму, проте на загальному тлі дешевизни послуг не був пріоритетним, тим більше, що велика частина доходів від нього йшла по централізованих каналах.

Демократизація суспільного та економічного життя сталася досить швидко і виявила нашу непідготовленість в освоєнні ринку туристичної продукції і невідповідність давно стали нормою світовим стандартам якості вітчизняної туристичної послуги. Баланс у зовнішньоторговельному обороті складається на користь імпорту, тобто виїзного туризму, що говорить про неблагополуччя економіки. Сам обсяг зовнішньої торгівлі послугами має тенденцію до зниження: так, в I півріччі 1999 р. порівняно з аналогічним періодом 1998 р. він скоротився на 56,6 %. При цьому в загальній структурі експорту туристичні послуги займають лише 3 %.

Але навіть у тих рідкісних випадках, коли гості з-за кордону все ж приїжджають, то при наявності великого пропозиції, попит іноземного туриста часто буває незадоволеним по частині комфорту, активного відпочинку, екології, харчування і різного роду додаткових послуг. Ілюстрацією сказаного може бути характеристика ринку туристичних послуг Донецької області.

За станом на 01.01.1999 р. весь готельний фонд Донецької області, призначений для прийому і відпочинку туристів становить 7084 місця одночасної місткості. У власності держави знаходиться третина готелів, 60 % - у колективній, близько 6 % - у приватній. Коефіцієнт використання номерного фонду у 1998 р. досяг критичної позначки - 14,5 % (для порівняння: у 1990 р.- 70 %, 1995 - 21%).

Ступінь розвитку сфери сервісу на підприємствах готельного комплексів можна наочно показати за допомогою розрахованих нами коефіцієнтів. В цілому по Донецькій області інфраструктурна навантаження на 1 готель виглядає наступним чином.

Коефіцієнти інфраструктурної навантаження в системі готельного господарства Донецької області

Структурний підрозділ	Всього	в т.ч. за формами власності готелів
Структурний підрозділ	Всього	державні	колективні	приватні
Автостоянки	0,18	0,05	0,23	0,25
Ресторани	0,12	0,05	0,18	0
Кафе, бари	0,30	0,09	0,44	0,25
Сауни, басейни	0,11	0	0,18	0
Пральні	0,12	0,09	0,13	0,25
Підприємства торгівлі	0	0	0	-
Інші	0,09	0,14	0,08	-
Разом	0,92	0,42	1,24	0,75

Як бачимо, інфраструктура готельного господарства отримала слабке розвиток. З 65 готелів підприємства харчування є тільки в 28-ми. Із загального числа підприємств харчування 8 ресторанів і 20 кафе і барів. Найгірше йде справа з організацією харчування в державних готелях - на 22 готелі 1 бар і 2 кафе; в колективних готелях на 39 одиниць - 7 ресторанів і 17 кафе і барів. Однак сам факт наявності підприємств харчування ще не означає, що вони функціонують. Більш того, і самі готелі в особі їх керівників усунулась від проблем харчування. Немає узгодженості дій готелів і підприємств харчування при них з тієї причини, що вони функціонують в різних організаційно-правових формах і їх інтереси розходяться. При наявності порожніх площ ресторанів, кафе, керівництво готелів намагається організувати харчування самостійно на своїх площах. Однак потрібно відзначити і те, що існуючі підприємства за своїм інтер'єром і технічною оснащеністю поступаються новим стильним, високоестетичних підприємствам і не викликають бажання відвідувати їх.

Практично всі функціонуючі підприємства збиткові, тобто відсутні кошти для відтворення їх досить об'ємною матеріально-технічної бази. На цьому тлі виграють невеликі приватні готелі з повним набором сервісних послуг, в тому числі і щодо харчування. Однак вартість перебування в них розрахована не на "середнього" туриста. Між тим намічаються явно позитивні тенденції самостійного "виживання" готелів. За рахунок орендної плати від здачі площ в окремих готелях здійснюється оновлення номерного фонду, ступінь завантаженості їх поступово підвищується. Однак ринок пропонованих туристичних послуг обмежений і існує тільки завдяки всесвітньому визнанню балетної та спортивної шкіл Донецька.

Вузькість мотиваційних характеристик в'їзного туризму пояснюється відсутністю цілеспрямованої державної програми розвитку туристичного ринку, недооцінкою економічної значущості туризму, слабким інформаційним та рекламним забезпеченням просування туристичного продукту.

Як бачимо, проблем у готельному господарстві досить і нам видається, що більша частина їх залежить від держави. На наш погляд, розробка спеціальної програми розвитку готельно-туристичних послуг на державному рівні можуть забезпечити взаємоузгоджене дію різних компонентів інфраструктури туризму для розвитку його ринку.

Література

1. Первинні звіти підприємств готельного господарства.