Артюхова І.В.
Культура народів Причорномор'я. - 2007. - №120. - С.104-105.

Зовнішні чинники формування конкурентоспроможності та якості обслуговування підприємств санаторно-курортного комплексу Автономної республіки Крим

Постановка проблеми. У зв'язку з переходом до ринкових відносин в Україні виникла гостра проблема підвищення конкурентоспроможності підприємств. Вітчизняним підприємствам доводиться витримувати конкуренцію на зовнішньому і внутрішньому ринках. Значну увагу вирішенню цієї проблеми в Криму повинна приділятися на підприємствах санаторно-курортного комплексу, від рівня розвитку яких багато в чому залежить вирішення завдань розвитку півострова та підвищення рівня і якості життя населення.

За даними на 31 серпня 2007 р. організовано в здравницях Криму відпочили 1 млн. 030,4 тис. осіб, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період 2006 року. У Криму працює 529 здравниць (у 2006 році - 488 здравниць), коефіцієнт заповнюваності працюючих здравниць - 72,3 % (2006 рік - 63,1 %)[1]. Але, незважаючи на значне зростання показників попиту відпочиваючих у Криму, рівень конкурентоспроможності підприємств рекреації, в першу чергу за рахунок низької якості надаваних ними послуг, залишається нижче бажаного. Цей факт дозволяє стверджувати, що спостерігається сприятлива ситуація динаміки показників попиту відносно кримських підприємств може різко повернутися в бік турпредприятий інших країн, які набагато успішніше справляються з завданнями забезпечення якості обслуговування курортників.

У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження факторів середовища підприємства, які можуть впливати на зміну рівня якості послуг санаторно-курортного комплексу.

Аналіз основних публікацій. Проблеми розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу присвячують свої роботи вітчизняні вчені. Так, у дослідженні «Основні економічні проблеми санаторно-курортного комплексу Криму» [2, с. 109] виявлені наступні основні фактори, що стримують розвиток рекреації: «низька якість послуг, фізичний знос і моральне старіння основних фондів, практична відсутність інвестицій у матеріально-технічну базу». Привертає увагу аналітична робота вченого О.С. Шаптали [3]про проблеми використання та стан матеріально-технічної бази сфери рекреаційного обслуговування в Республіці Крим.

Як ми можемо спостерігати, розглянуті роботи, присвячені вивченню формування конкурентних переваг кримських курортів опираються в більшій мірі на проблеми внутрішнього характеру, які прямо або побічно впливають на якість обслуговування і, відповідно, на ефективність діяльності підприємств рекреації.

Метою даного дослідження є розгляд зовнішніх факторів формування рівня конкурентоспроможності та якості обслуговування підприємств санаторно-курортного комплексу АРК.

Виклад основного матеріалу. Основні зовнішні причини неефективної реалізації конкурентних переваг рекреації Криму можна об'єднати в кілька блоків факторів, які характеризують проблеми розвитку підприємств рекреації. Такими комплексними факторами, в першу чергу, є екологічні, соціальні, економічні, нормативно-правові.

У процесі глобалізації світового співтовариства однією з найважливіших проблем є екологічна ситуація. Екологічні проблеми притаманні і кримського регіону:

- відсутня цілісна і комплексна система управління рекреаційними ресурсами;
- порядок роботи промисловості і сільськогосподарського виробництва, в межах курортних територій створює серйозну антропогенне навантаження;
- внаслідок нестачі фінансів для проведення необхідних заходів руйнується частина прибережних територій та пляжів курортів;
- недостатнім є державний контроль за раціональним використанням і охороною природних лікувальних ресурсів;
- спостерігається наявність великої кількості об'єктів незавершеного будівництва безпосередньо в зонах масової рекреації;

Робота підприємств в системі ринкової економіки змусила, неоглядываясь в минуле, забути про соціальному факторі. В результаті, існує ряд проблем соціального характеру, рішення яких не вимагає уповільнення. Руйнується система соціального туризму, практично не доступний відпочинок у пансіонатах і санаторіях для малозабезпечених верств населення, молоді і людей похилого віку.

Не сформована ефективна система захисту прав та інтересів відпочиваючих. Так, система страхування, що відноситься до відпочиваючому, передбачена Законом України "Про туризм" від 15.09.95 р. № 324/95-ВР Законом України "Про страхування" від 07.03.96 р. № 85/96-ВР і буває трьох видів: медичне, страхування від нещасного випадку та страхування відповідальності суб'єктів турдіяльності перед туристом. Порядок і правила їх здійснення, страхові тарифи, страхові суми і т.д. повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України, проте страхові компанії встановлюють власні правила і умови, названих видів страхування, а також складають свій перелік страхових подій.

Основу нормативно-правового забезпечення діяльності курортів складають закон України «Про туризм» та закон України «Про курорти». Також діяльність курортів регулюється Водним та Земельним кодексами України, постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів», «Про затвердження порядку створення і ведення Державного кадастру природних територій курортів» і т.д. Однак законодавство не досконально і багато питань не враховані. Як відзначають фахівці: закон ще не повною мірою враховує специфіку регіонів, зокрема Криму [4,с.8]; Міністерство курортів не стежить за рівнем підготовки персоналу в приватних здравницях - такою роботою за необхідності займається керівник установи; не проводиться сертифікація підприємств санаторно-курортного комплексу [5, с.6]; органами місцевого самоврядування не вжито належних заходів щодо попередження і ліквідації проявів антисанітарії, самовільної забудови місць загальнокурортного користування, нераціонального використання природних лікувальних ресурсів, надмірного шуму в зонах масового відпочинку [6] і т.д.

В санаторно-курортної галузі, як і в багатьох інших секторах економіки, існують внутрішні стандарти організацій, відповідність яким має бути обов'язковою умовою функціонування. Поліпшення якості надаваних ними послуг сприяє процедура оцінки та підтвердження відповідності сервісу встановленим стандартам, тобто сертифікація. Добровільна сертифікація проводиться за ініціативою здравниці. Процес сертифікації передбачає оцінку умов і послуг, що надаються як в об'єктах розміщення, так і на прилеглій до них території, приділяється велика увага питанням облаштування території, екологічної обстановці. В майбутньому пропонується пройти міжнародну сертифікацію послуг підприємств санаторно-курортного комплексу. Але, як стверджують експерти [5,с.6], кожна п'ята здравниця Криму таку сертифікацію не зможе пройти. Велика проблема полягає навіть не стільки в якості послуг кримських здравниць, а в стані доріг, експлуатованого транспорту, необхідність проведення устроітельних робіт берега, встановлення сучасних водопроводів і т.д.

Наявність потужного рекреаційного потенціалу є важливим, але далеко не достатньою умовою перетворенням туризму в прибуткову галузь народного господарства. Будь-які потенційні можливості не будуть повною мірою реалізовані, якщо запровадження ринкових механізмів у сфері туристичного обслуговування комплексно не воз'єднуватися із заходами державного регулювання у вигляді необхідних юридичних, політичних, економічних та інших гарантій. Лише в цьому випадку можна забезпечити стійкий розвиток підприємств санаторно-курортного комплексу, не пошкоджуючи природні та культурні цінності, що виступають об'єктами туристичної атракції.

Для розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу повинна проводитися робота по формуванню інвестиційного співробітництва та вдосконалення інвестиційного законодавства. Так, з 2002 року в Україні проведено низку заходів щодо залучення іноземних інвестицій, як з близького, так і далекого зарубіжжя, поширення інформації про наявні інвестиційні проекти на міжнародних конференціях, інвестиційних форумах. Цьому також сприяють державні гарантії захисту інвестицій у вигляді законів України «Про режим іноземного інвестування», «Про інвестиційну діяльність» і угод України з іншими державами. Такими гарантіями для іноземних інвесторів на території України встановлений національний режим інвестиційної діяльності. Це означає, що вони мають прав та обов'язків не менший, ніж вітчизняні суб'єкти господарської діяльності. Але реакція зовнішніх інвесторів незначна. Більшість коштів, спрямованих на будівництво і реконструкцію - власні кошти підприємств, внутрішні та іноземні інвестиції склали 35% [7, с.12].

Висновки і пропозиції. Для забезпечення сталого розвитку курорту необхідно досконало вивчати зовнішнє оточення підприємства, враховуючи вплив сукупності факторів на прийняття рішення. Вивчення потреб відпочиваючих, сегментація певного цільового ринку і постійна робота в області забезпечення якості обслуговування є умовою ефективного функціонування санаторно-курортного комплексу на перспективу. Аналіз зовнішнього середовища і можливостей санаторно-курортного комплексу дозволяє визначити ринкові шанси - потенціал попиту, який не задовольняється сформованим на ринку пропозицією.

Отже, оптимальний розвиток підприємств санаторно-курортного комплексу Криму настане тоді, коли політика буде спрямована на активізацію процесу залучення інвестицій та підтримку рівноваги між збереженням природних ресурсів, економічними ресурсами і соціальними потребами, а також за умови створення необхідних умов для формування якісного національного продукту.

Джерела та література

1. www.unian.net/news - інформаційне агентство UNIAN.
2. Цехла С.Ю. Основні економічні проблеми санаторно-курортного комплексу Криму // Економіка Криму. - 2006. - №17. - С.107-109.
3. Шаптала О.С. Матеріально-технічна база існування та розвитку сфери рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим: стан і проблеми харчування// Статистика України. - 2004. - №1. - С.55-58.
4. Кримські вісті. - 2004. - № 14-15. - 24 січня.
5. Кримські вісті. - 2004. - № 54. - 8 червня.
6. www.rada.crimea.ua/norm_prav/3_soz/ - офіційний сайт Верховної Ради АРК
7. Новини турбізнесу. №11-12 червень. - 2006. Концепція розвитку туризму і курортів в Україні і її обговорення.