Динаміка розвитку курортно-туристичного будівництва Криму

Загальна кількість санаторно-курортних організацій порівняно з 1995 роком збільшилася на 77 одиниць, або 16,9%. Тільки за останній рік їх кількість зросла на 14 одиниць, а кількість наданих ліжок - на 2,6 тисяч місць. При цьому з різних причин у поточному році діяли 60 таких установ. За числа оздоровлених та відпочивших Автономна Республіка Крим лідирує в Україні, на частку якої приходиться їх четверта частина. У 2001 році в здравницях відновлювали здоров'я 833 тисяч людей - цей показник був найбільш високим за останні чотири роки (у порівнянні з 2000 роком збільшився на 65 %), при цьому поступаючись рівня 1995 року на 5,2%.

Рис. 2. Кількість ліжок (місць) у санаторно-оздоровчих закладах Автономної Республіки Крим [5]

Розрахунки показують, що комплексне освоєння рекреаційних ресурсів Криму може забезпечити значні фінансові надходження, в тому числі і валютні. Попутно відзначимо, що, за оцінками фахівців, в рекреаційно розвинених країнах діяльність курортно-рекреаційного господарства забезпечує до 50% всіх надходжень до бюджету.

Автономна Республіка Крим має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства і потужної туристичної індустрії. Але незважаючи на процвітання окремих курортних і туристичних центрів, у цілому галузь знаходиться в занепаді. Розвитку курортно-рекреаційного господарства Криму перешкоджає невирішеність низки проблем. Один з них нерозривно пов'язаний з кризовим станом економіки країни, інші мають переважно локальний і галузевий характер. Серед окремих факторів слід насамперед назвати низький життєвий рівень населення України, величезні масштаби реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги, багаторазове збільшення транспортних тарифів та ін до того ж різко скоротилися можливості надання допомоги рекреантам з боку профспілкових організацій. За деяким даними, в Україні за межею бідності опинилося 80% населення, а реальні можливості лікування і відпочинку зменшилися в 10-15 разів. Радикально ситуацію можуть змінити тільки оздоровлення економіки, подолання системної кризи, підвищення життєвого рівня населення, його купівельної спроможності [6].

Сучасне курортно-рекреаційне господарство АРК за своїми масштабами і структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це обумовлено, серед інших причин, також слабкою матеріально-технічною базою курортно-рекреаційного комплексу, територіальної і часової нерівномірністю діяльності його установ. Благоустрій курортних міст і селищ Криму бажає залишати кращого: у достатній мірі незабезпечених гарячим водопостачанням, центральним опаленням, каналізацією та газифікацією.

Багато проблем пов'язані з обслуговуванням неорганізованих рекреантів. В зокрема, недостатньо розвинена мережа громадського харчування, не вистачає туристичних комплексів, готелів, кемпінгів і т.п. А адже турбота про неорганізованих рекреантах має стати неодмінною складовою курортного обслуговування, бо в перспективі частка цього потоку буде зростати.

Точно так само і розвиток іноземного туризму стримується слабкою матеріально-технічною базою для прийому і обслуговування приїжджих. Рівень комфортності курортно-рекреаційних установ не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Виробнича база галузі формувалася, в основному за радянських часів з орієнтацією переважно на невибагливого радянського туриста.

За попередніми підрахунками, місткість санаторно-курортних і туристичних установ Криму найближчим часом можна було б збільшити в кілька разів. Однак поглиблення економічної кризи, відсутність коштів і матеріальних ресурсів протягом останніх років зумовили припинення реалізації більш ніж половини розроблених великих проектів.

Гальмує відновлення і розвиток санаторно-курортного комплексу Криму так само відсутність чіткого законодавства з курортно-рекреаційної діяльності в нових умовах. Особливо гостро стоять проблеми власності, оподаткування, фінансування. Якщо протягом багатьох років свого існування курортно-рекреаційна галузь була дотаційною, але тепер вона не тільки позбавлена державних асигнувань, але й сплату податків прирівнюється до промисловим підприємствам. Такі фактори, при незмінному механізмі господарювання, призводять до подорожчання санаторно-курортних вус-луг, зменшення завантаження рекреаційних установ і в кінцевому рахунку до величезних збитків галузі.

Рішення проблем розвитку курортно-рекреаційного господарства, вимагає щорічних капітальних вкладень. Для цього мають бути використані всі наявні фінансові ресурси, як внутрішні, так і зовнішні.

Таким чином, за даними стат. управління АРК на 1 січня 2002 року первісна вартість основних засобів і нематеріальних активів санаторних, оздоровчих і туристичних організацій склала 1707,8 мільйонів гривень і збільшилася за рік на 4,2%. На третину зношені основні засоби вимагають постійного оновлення [7].

На розвиток санаторіїв у 2001 році направлено 68,5 мільйонів гривень капітальних вкладень, що становить 5,7% всіх інвестицій в економіку АРК. Порівняно з 2000 роком обсяг інвестицій (у порівнянних цінах) збільшився на 31,6 %.

За рахунок коштів державного бюджету України на розвиток підприємств, функціонують у сфері санаторно-оздоровчого та туристичного комплексу було виділено 1,5 мільйона гривень капітальних вкладень або 2,1% всіх інвестицій, спрямованих на розвиток цієї галузі (2000 рік - 1,8%, у 1999 році - 2,2%).

На будівництві санаторіїв освоєно 42,7 мільйона гривень або 62,3% інвестицій, спрямованих на розвиток об'єктів охорони здоров'я.

На 1 січня 2002 року незавершене будівництво об'єктів охорони здоров'я людини в АРК досягло 250,9 мільйонів гривень капітальних вкладень.

Підприємствам комунальної форми власності освоєно 28,6 мільйонів гривень або 41,7% загального обсягу інвестицій на розвиток об'єктів охорони здоров'я державної - 22,5 мільйона гривень (32,9%), колективної - 15,5 мільйона гривень (22,6%). Із загальної суми інвестицій на створення активної частини основних фондів направлено 35,4 мільйона гривень (51,8%), на будівельно-монтажні роботи - 31,3 мільйона гривень (45,8%).

За перший квартал 2002 року забудовники всіх форм власності на будівництві потужностей закладів охорони здоров'я людини освоїли 7,3 мільйона гривень капітальних вкладень, що склало 3,7% всіх інвестицій в економіку республіки.

Станом на 1 квітня 2002 року обсяг прямих іноземних інвестицій в установи санаторного типу АРК склав 95,3 мільйона доларів США, або 53,3 % від загальної суми вкладень. Найбільшу питому вагу інвестицій надійшов з Російської Федерації - 76,7 мільйонів гривень США.

В 2001 році в республіці на розвиток будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, молодіжних турбаз, літніх будиночків та інших місць для короткотермінового проживання направлено 69,9 мільйонів гривень капітальних вкладень, або 5,8% усіх інвестицій в економіку республіки. Порівняно з 2000 роком обсяг інвестицій збільшився в 3,3 рази.

За січень-березень 2002 року на розвиток будинків відпочинку і пансіонатів освоєно 1,5 мільйонів гривень капітальних вкладень, або 0,7% інвестицій в економіку республіки.

У 2001 році у 2,6 раза збільшився порівняно з попереднім роком обсяг інвестицій в основний капітал підприємств готельного типу надають місця для короткотермінового проживання (готелі, включаючи туристичні та мотелі тощо) і склав 91,7 мільйона гривень капітальних вкладень.

У загальному обсязі всіх інвестицій в економіку АРК обсяг інвестицій, освоєний підприємствами готельного типу склав 7,6%.

У готельне господарство республіки іноземні інвестиції надійшли в обсязі 8,8 мільйони доларів США. Найактивнішими серед іноземних партнерів є підприємці Російської Федерації - 3,8 мільйонів доларів США, Кіпру - 1,5 мільйонів доларів США, Італії - 1,7 мільйонів доларів США і США - 1,0 мільйонів доларів США.

Станом на 1 квітня поточного року на підприємства, що спеціалізуються на надання турпослуг надійшло іноземних інвестицій - 20,4 мільйонів доларів США.

Важливо підкреслити, що підвищення соціально-економічної ефективності рекреаційного комплексу можливе лише за умови залучення інвестицій. Нині інвестиційна активність стримується з ряду причин: високий рівень податків, незадовільне фінансування централізованих капітальних вкладень у зв'язку з нестачею коштів, дефіцит кредитних ресурсів, великі процентні ставки, нерозвиненість фондового ринку, складне фінансове становище багатьох підприємств, зниження життєвого рівня платоспроможного попиту населення і ін. Пріоритетне значення набуває активізація прямих форм інвестицій (шляхом продажу рухомого і нерухомого майна, цінних паперів). Різноманітні курортно-рекреаційні і туристичні ресурси Криму, наявна матеріально-технічна база та інші фактори, які впливають на подальший розвиток і функціонування інфраструктури регіону, є основою для залучення інвестицій з метою формування інфраструктури курортно-рекреаційного і туристичного комплексу міжнародного класу.

Механізм реалізації програми розвитку рекреацій повинен включати здійснення комплексних ландшафтно-економічних досліджень території з метою їх використання для розвитку санаторно-курортного господарства, визначення норм диференційованої рекреаційного навантаження на них: обґрунтування гранично допустимої межі і сумарної ємності рекреаційних обсягів, визначення районів нового будівництва санаторно-курортних комплексів, туристичних баз і спортивних споруд, а так само введення в дію норм і правил використання рекреаційних та бальнеологічних ресурсів і охорони природного середовища.

Використана література

1. Т.В. Устенко 1987р. Містобудівне розвиток чорноморського узбережжя Криму.
2. 2002 р. Статистична оцінка санаторно-оздоровчого та туристичного забезпечення АРК. Сімферополь, 2002 рік. Стр. 7.
3. Там же стор 4.
4. Там же стор 16.
5. Там же стор 7.
6. Н. Коржунова Економіка України. № 2, 1999 р. стор 72.
7. Статистична оцінка санаторно-оздоровчого та туристичного забезпечення АРК. Сімферополь, 2002 рік. Стр. 4-6.