Н.В. Апатова, О.М. Гончарова
Культура народів Причорномор'я. - 2001. - №25. - С.12-15.

Територіально-галузеві моделі рекреаційного комплексу Великої Ялти

Курортно-рекреаційне господарство органічно входить у народногосподарський комплекс, переплітаючись з різними галузями матеріального і нематеріального виробництва, соціальної та виробничої структурою, екологією. На території Великої Ялти розташовується безліч туристичних об'єктів, велике кількість санаторних установ. Це - скарбниця природи, зона виключно сприятливого клімату. Розташування та природні умови Великої Ялти зумовили її виняткову цінність і як господарського району, і як курорту.

Склався в радянські часи підхід до відпочинку окремого члена суспільства як до підготовці до чергового трудового році породив унікальні в світовій практиці культурно-оздоровчі установи, якими є санаторії і будинки відпочинку. Позбавлений реального вибору місця відпочинку і обмежений в своїх фінансових можливості, радянська людина був радий провести свою відпустку в багатомісному кімнаті, щоб "підлікуватися і культурно відпочити". В даний час сформовані у багатьох рекреаційних закладах побутові умови і режим дня вже не влаштовують громадян, бажаючих високопрофесійного сервісу, різноманітною і смачної їжі, а також самостійного формування "культурної програми". Таким чином, рекреант стає все більше туристом, який приїхав за новими враженнями, якісним обслуговуванням і екологічно чистим харчуванням і навколишнім середовищем.

У країнах, що не пройшли "соціалістичний" етап розвитку, оздоровчі та рекреаційні функції розділені між медичними та туристичними організаціями. Сектор туризму має три основних компоненти:

1. безпосереднє забезпечення туристичного сервісу, в яке входять готелі, ресторани, транспорт (авіа, наземний і морський), турагентства і дрібна торгівля;
2. сервіс підтримки, що забезпечує харчування, побутове обслуговування, постачання продовольства, організацію турів, видавнича справа для інформаційного забезпечення;
3. органи планування розвитку туризму, що включають фінансові інститути, будівельні компанії, освітні установи, державні і адміністративні установи.

У Криму розвиток туризму здійснюється спільно зі збереженням традиційних рекреаційних об'єктів, з їх модернізацією. Тому, незважаючи на нові тенденції і прагнення відповідати курортів світового стандарту, актуальним залишається розгляд рекреаційного господарства в цілому, пошук шляхів ефективного розвитку економіки регіону.

При розгляді внутрішньої структури рекреаційного господарства його відносять до комплексним галузям, вважаючи, що в основі диференціації на галузі другого і третього порядку лежить технологічна і функціональна спеціалізація. Виходячи з такої спеціалізації, виділяються наступні галузі рекреаційного господарства:

- лікувально-оздоровча (санаторії та пансіонати з лікуванням),
- оздоровчий відпочинок (будинки, пансіонати та бази відпочинку),
- туризм (туристські бази, готелі, мотелі, кемпінги)
- організація відпочинку дітей.

Структура рекреаційного комплексу не є незмінною. Створюються нові типи підприємств для задоволення нових виникають рекреаційних потреб, йде процес ускладнення структури у відповідності з диверсифікацією рекреаційних потреб. Крім того, створення рекреаційних установ в будь-якому регіоні сприяє збільшенню зайнятості, розвитку сфери обслуговування, збалансування доходів і витрат населення, тобто забезпечує підвищення рівня життя. Іноземний туризм збільшує валютні надходження і тим розширює прихідну частина платіжного балансу країни.

Під рекреаційною діяльністю [2, с. 3] розуміється "...цілеспрямоване створення необхідних економічних, організаційних і матеріально-речовинних передумов для розвитку рекреаційних систем". Сюди входить охорона природних рекреаційних ресурсів, будівництво рекреаційних підприємств, розвиток систем транспорту та комунікацій, забезпечення відпочиваючих продовольством, житлом, побутовими та культурними послугами.

Рекреаційна діяльність тісно пов'язана з наявністю рекреаційних ресурсів, є основою санаторно-курортного лікування, масового відпочинку і туризму, серед них: пляжні, кліматичні, бальнеологічні (запаси мінеральних вод), бальнеогрязьові (запаси грязей), фітолікувальні, ландшафтні та пізнавальні. Володіючи перерахованими природними ресурсами, Велика Ялта має сприятливими умовами для рекреаційної спеціалізації територій та формування рекреаційного комплексу.

При вирішенні задач моделювання рекреаційної діяльності необхідно отримати відповіді на наступні питання:

- як розміщувати рекреаційні об'єкти в умовах обмеженості природних і трудових ресурсів та збереження навколишнього середовища;
- які мають бути пропорції між галузями рекреаційного господарства і супутніми галузями;
- яким чином слід розвивати транспорт та інфраструктуру регіону для найкращого розвитку рекреації;
- яким чином забезпечити зайнятість населення, в тому числі виявити джерела сезонних трудових ресурсів.

Для здійснення структурних змін в економіці Криму була розроблена спеціальна програма для кожної галузі господарства. Ця програма торкнулася і курортно-рекреаційного комплексу Криму, припускаючи послідовне здійснення структурних перетворень у три етапи. Спільність проблем функціонування рекреаційної галузі Криму та його окремих районів і шляхів їх рішення дозволяють застосувати розроблену програму для здійснення структурної перебудови курортно-рекреаційного комплексу по районах, у тому числі і по Великій Ялті. Спираючись на основні положення програми структурної перебудови економіки Криму з урахуванням специфічних особливостей функціонування та проблеми розвитку рекреаційного господарства Великої Ялти була розроблена Комплексна програма соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення. Програма була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 року (№ 9).

Програма має на меті створення гідних економічних, майнових і організаційних умов для досягнення практичних результатів стабілізації і поліпшення соціально-економічного стану Великої Ялти, підвищення екологічної безпеки, становлення і функціонування регіону як курорту загальнодержавного значення, підвищення його конкурентоспроможності до світового рівня.

Основними завданнями Програми є:

- збереження і раціональне використання цінних природних лікувальних ресурсів;
-збереження та розвиток курортно-рекреаційного комплексу;
- поліпшення екологічного стану;
- розвиток інженерної інфраструктури;
- організація ефективного управління курортом;
- доступність і ефективність санаторно-курортного лікування та відпочинку для широких верств населення України і країн СНД;
- підтримка високої і стійкої кон'юнктури попиту;
- збереження кадрового потенціалу, матеріальної, наукової, лікувально-методичної та природного бази курортної справи;
- удосконалення інвестиційної політики в курортній галузі;
- визначення принципів виходу закладів курортно-рекреаційного комплексу на світовий ринок санаторно-курортних і туристичних послуг.

Програма передбачає реалізацію цих завдань шляхом державної підтримки пріоритетних секторів економіки регіону, насамперед у здійсненні першочергових кроків для забезпечення інженерною інфраструктурою курортно-рекреаційного комплексу, створення нормативно-правових умов для його прибуткового функціонування.

Особливості Великої Ялти як курортно-рекреаційного регіону зумовили такі пріоритети її розвитку:

- комплексний розвиток і ефективне функціонування курортно-рекреаційного комплексу;
- енерго - та водозабезпечення;
- розвиток інфраструктури (інженерної, соціальної та загальнокурортної);
- розвиток виноградарства і виноробства;
- архітектурно-ландшафтне планування;
- еколого-економічне природокористування.

Розвиток інших галузей економіки регіону повинно підкорятися означеної мети і відповідати критеріям екологічної безпеки.

Вирішення проблем галузей і поліпшення стану по пріоритетним напрямкам розвитку, хоча б часткове, дозволить збільшити надходження до бюджету, підвищити ступінь зайнятості місцевого населення, вирішити багато проблем, як Великої Ялти, так і півострова.

Для перевірки ефективності описаної вище державної програми ми скористалися методами імітаційного моделювання в економіці.

Як показали результати чисельних експериментів, виправданою є наступна специфікація загальної схеми моделі:

(1.1.)

Тут t - час (номер року),
j - номер галузі,
n - число галузей,
хj - виробництво продукції в галузі j в натуральному або вартісному вираженні,
Кj - середньорічна вартість основних виробничих фондів,
Lj - чисельність промислово-виробничого персоналу,
Ij - обсяг інвестицій,
Irj - обсяг інвестицій в рамках заходів комплексної програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення,
Zj - фонд заробітної плати,
N - чисельність працездатного населення регіону,
Rj - показник, що характеризує стан природного середовища.

Екзогенними в моделі є змінні Ij, Irj, Rj, N, інші ендогенні змінні, що управляє змінною є Irj.

Крім (1.1), модель територіально-галузевого комплексу регіону містить різні балансові обмеження. Так, вводиться обмеження на загальну чисельність промислово-виробничого персоналу

(1.2.)
0 < k < (t) < 1

де k(t) - коефіцієнт зайнятості в промисловості працездатного населення.

Модель територіально-галузевого комплексу регіону може включати й інші аналогічні (1.2.) обмеження, які виконують функцію окреслення меж зміни агрегованих показників і пов'язують змінні моделей окремих галузей в єдину модель.

Для розрахунків побудованої моделі була створена прикладна програма в середовищі Delphi 5.01.

За допомогою створеної програми була перевірена гіпотеза про сильний вплив інвестицій у курортно-рекреаційний комплекс Великої Ялти на загальне економічне розвиток усього регіону. З цією метою були здійснені 3 варіанти прогнозних розрахунків на 2001 рік:

Прогнозування стану економіки регіону за відсутності таких інвестицій (Варіант 1).

При збереженні інвестицій на рівні попереднього року (Варіант 2).

При розмірі інвестицій, що відповідає запропонованим на 2001 рік Комплексної програмою соціально-економічного розвитку Великої Ялти (Варіант 3).

В результаті проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки:

- Велика Ялта - один з найбільших курортних районів, розташований на ПБК, з унікальним набором природних рекреаційних ресурсів, які в поєднанні з гарною транспортною доступністю сприяли розвитку тут рекреації, є провідною галуззю господарства.
- державне інвестування в розвиток курортно-рекреаційного комплексу Великої Ялти робить істотний вплив на економічний розвиток регіону цілому.

В цілях оптимізації існуючої функціональної і територіальної структури рекреаційного господарства Великої Ялти можна запропонувати наступне:

- Створити єдину рекреаційну систему Великої Ялти з централізованим управлінням на основі координації діяльності всіх рекреаційних установ незалежно від відомчої підпорядкованості, що дозволить оптимізувати систему управління курортом і вирішити проблему відомчості, що призводить до нераціонального використання наявних ресурсів (особливо пляжних і рослинних).
- Розвиток інфраструктури (інженерної, соціальної та загальнокурортної), особливо у районах з мінімальною рекреаційної навантаженням (Сімеїз - Форос і Массандра - "Ай-Даніль"), дозволить скоротити навантаження на природні комплекси в центральній (Алупка-Масандра) та східної (Гурзуф - мдц. "Артек") частинах району за рахунок більш рівномірного розподілу рекреаційного потоку по всій території Великої Ялти, особливо в сезон "пік".
- Будівництво житлових будинків і рекреаційних підприємств повинно проводитися з урахуванням ландшафтно-екологічних і естетичних вимог.
- У сільському господарстві району з метою запобігання подальшого забруднення ґрунтів отрутохімікатами і мінеральними добривами доцільним є збереження виноградорско-виноробної спеціалізації сільського господарства.
- Для запобігання подальшого забруднення природного середовища регіону (особливо морського і повітряного середовищ), що загрожує втратою естетичних і цілющих якостей навколишнього середовища, необхідними є такі заходи: ліквідація дрібних котелень та централізація теплопостачання, винесення за межі курортної і житлової зон промислових підприємств, реконструкція вулично-шляхової мережі тощо

З метою оптимізації ситуації територіальної структури доцільним буде припинення житлового та курортного будівництва в центральному (Ялтинському і Алупка - Кореїз - Гаспра) районі та його активізація в Фороській і Берегове - Блакитна затока районах. Це дозволить рівномірно розподілити рекреаційні навантаження по території регіону і стимулювати розвиток рекреації в інших районах Криму.

Література

1. Моделювання формування територіально-виробничих комплексів. - Новосибірськ: Наука, 1976. - 338 с.
2. Лемешев М.Я., Щербина О.А.. Оптимізація рекреаційної діяльності. - М.: Економіка, 1985. - 160 с.