Александрова С.А.
Вісник Луганського національного університету
ім. Т. Шевченка. - 2012. - №4(239). - Ч.ІІ. - С.5-9.

Проблема формування конфліктологічної культури студентів туристських спеціальностей

Конфліктологічна культура є важливою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців підприємств туристської індустрії.

По-перше, сучасні соціально-економічні умови підвищують конфліктність сучасного суспільства, конфлікти пронизують усі сфери життя людини, тому необхідно бути готовим гідно попереджати й долати їх у повсякденному житті.

По-друге, працівники підприємств туристської індустрії у рамках виконання своїх функціональних обов’язків перебувають у процесі постійного опосередкованого або безпосереднього міжособистісного спілкування. При цьому нерідко виникають нестандартні, інколи конфліктні, ситуації, які потребують миттєвого вирішення.

Поряд із цим керівники підприємств туристської індустрії відмічають, що не завжди випускники вищої школи, опиняючись в реальному професійному середовищі, готові до здійснення конструктивної поведінки в конфлікті. Самі випускники також зазначають, що відчувають певний дефіцит конфліктологічних знань, умінь; інколи у конфліктних ситуаціях вони відчувають розгубленість й не знають як правильно себе в них поводити. Відсутність конфліктологічних знань та умінь персоналу підприємств туристської індустрії спричиняє незадоволення клієнтів, що негативно відзначається на діяльності підприємства в цілому.

Все це обумовлює особливу важливість конфліктологічної підготовки студентів туристських спеціальностей.

Теоретичним питанням конфліктологічної компетентності та культури присвячена значна кількість сучасних наукових досліджень (О. Денисова, В. Зазикіна, Г. Козирева, Л. Мітіної, Л. Петровскої, І. Почекаєвої, Н. Самсонової, О. Щербакової та інших), але в рамках підготовки фахівців підприємств туристської індустрії цій проблемі уваги приділяється недостатньо.

Метою статті є розкриття сутності конфліктологічної культури фахівців підприємств туристської індустрії, її складових; визначення основних напрямів її формування у студентів туристських спеціальностей у навчальному середовищі.

Досліджуючи праці вчених, які займаються проблемою підготовки особистості до взаємодії в конфліктних ситуаціях та середовищі, слід зазначити застосування різної термінології - «конфліктологічна компетенція», «конфліктологічна компетентність», «конфліктологічна грамотність», «конфліктологічна готовність», «конфліктологічна культура особистості», «конфліктологічна культура фахівця» тощо.

Так, наприклад, О. Щербакова [4] розрізняє поняття «конфліктологічна культура особистості» і «конфліктологічна культура фахівця». Перше вона пов’язує з прагненням та умінням особистості попереджати та долати соціальні конфлікти, друге розглядається відносно поведінки особистості в конфліктогенному професійному середовищі. Вважаємо такий поділ особливо актуальним для фахівців сфери виробництва, адже для сфери послуг, а саме контактного персоналу підприємств туристської індустрії, ці поняття є практично нероздільними.

О. Щербакова [4], розглядаючи рівні конфліктологічної підготовки, відокремлює у якості базового, нижчого рівня останньої конфліктологічну грамотність, що характеризується знаннями й інтуїтивною, неусвідомленою поведінкою, яка базується на життєвому досвіді індивіду. Конфліктна грамотність особистості формується як результат її виховання у сім’ї, впливу оточення у якому вона розвивається, прикладів поведінки батьків тощо.

Другим рівнем дослідниця відокремлює конфліктологічну компетентність як систему наукових знань про конфлікти та умінь цілеспрямовано керувати ними. Досягнення другого рівня конфліктологічної підготовки можливе лише в результаті цілеспрямованого формування.

Найвищим рівнем є сформованість конфліктологічної культури особистості. Ця комплексна якість людини забезпечує конструктивне розв’язання проблем, які виникають в процесі взаємодії особистостей, і складається з багатьох компонентів:

- культури цінністно-значеннєвої сфери особистості;
- культури мислення;
- культури почуттів;
- комунікативної культури;
- поведінкової культури.

Н. Самсонова [2] у структурі конфліктологічної культури відокремлює :

- конфліктологічну компетенцію як базові знання про конфлікти та його прояви, що слугує інформаційною базою для прийняття рішень щодо вибору тієї чи іншої поведінки в конкретній конфліктній ситуації;
- конфліктологічну готовність фахівця - усвідомлення важливості попередження та подолання конфлікту, уміння обирати оптимальну стратегію поведінки, здатність керувати власним емоційним станом, проявляючи толерантність, емоційну стійкість та стресостійкість;
- конфліктологічна компетентність як система конфліктологічних умінь щодо розв’язання конфліктологічних завдань.

Серед зазначених структурних компонентів комунікативної культури вважаємо найбільш ємним конфліктологічну компетентність; адже певна компетентність може сформуватися лише у особистості, яка володіє компетенцією з відповідного питання. Додержуємося думки, що компетентність є інтегрованою якістю, складниками якої є сукупність певних знань, умінь, низка особистісних якостей і психологічних характеристик фахівця.

Розглядаючи конфліктологічну компетентність майбутнього фахівця як складну систему, Л. Ярослав відокремлює п’ять взаємопов’язаних компонентів:

- когнітивний (система наукових знань про різні аспекти конфлікту);
- мотиваційний (спрямованість особистості на конструктивне вирішення конфлікту);
- емоційно-вольовий (визначає здатність особистості до свідомого управління своїм емоційно-вольовим станом в конфліктних та передконфліктних ситуаціях);
- рефлексивний (здатність особистості до дослідження власного психологічного потенціалу й опонента);
- поведінковий (володіння стратегіями поведінки в конфлікті і адекватне їх використання) [5].

Конфліктологічна культура є найвищим рівнем підготовленості до поведінки у конфліктних ситуаціях, середовищі. Вона включає в себе не лише знання про конфлікти, стратегії їх попередження й подолання, уміння їх застосовувати відповідно до конфліктних ситуацій, передбачає наявність в індивіда сформованих особистісних якостей (толерантність, емоційна стійкість, стресостійкість, моральність тощо), але, на відміну від конфліктологічної компетентності, ще й передбачає формування певної ціннісно-значеннєвої сфери, внутрішнє прийняття норм поведінки у конфлікті.

Фахівці підприємств туристської індустрії, які мають найвищий рівень конфліктологічної підготовки, а саме - володіють відповідною культурою, зможуть забезпечити високу якість обслуговування споживачів, запобігати безпосереднім або опосередкованим збиткам, які несе підприємство у разі виникнення конфліктних ситуацій тощо.

У зв’язку з цим одним із завдань вищих навчальних закладів, які готують кадри для підприємств туристської індустрії, є така організація навчально-виховного процесу, у ході якого формується конфліктологічна культура студентів.

Розв’язання цього завдання має здійснюватись за допомогою мотиваційного, змістовного і особистісного компонентів.

Запорукою мотивованого й ефективного процесу навчання є ціннісне відношення до обраної професії, усвідомлення важливості конфліктологічної культури для майбутньої професійної діяльності.

Змістовний компонент передбачає формування конфліктологічних знань, умінь і навичок.

Формування конфліктологічної культури зумовлено використанням адекватних методів та технологій навчання. Остання є чітким науковим проектуванням і відтворенням гарантуючих успіх педагогічних дій [1].

Найбільш продуктивними у формуванні конфліктологічної культури є активні методи навчання, які дозволяють особистості «будувати» свої знання, активно і творчо користуватися ними у житті як своїм надбанням для формування особистості.

Успішність конфліктологічної підготовки, з одного боку, забезпечується відповідними знаннями, уміннями і навичками, з другого - психологічними особливостями індивіду, які залежать від внутрішніх і зовнішніх умов.

До внутрішніх умов можна віднести певні властивості індивіду, фізичні якості, світогляд, розумовий розвиток, етичну, громадянську культуру, ставлення до суспільства, праці, оточуючих людей тощо.

Зовнішні умови включають у себе макросередовище (навколишній світ, культура тощо) та мікросередовище - те, що безпосередньо оточує студента: сім'я, група, формальні й неформальні об'єднання, педагогічний колектив.

Особливу цінність при конфліктологічній підготовці студентів туристських спеціальностей набуває досвід застосування знань на практиці. Чим більшим і різноманітним буде коло проблем спілкування, з якими студенти свідомо зіштовхнуться в процесі проходження практики, чим більш інтенсивною буде взаємодія зі споживачами турпродукту, фахівцями підприємств туристської індустрії, тим більшим «репертуаром сюжетних ліній» [3], алгоритмами розв`язання певних ситуацій взаємодії володітимуть студенти. Практична діяльність формує багатий досвід реального професійного спілкування, сприяє формуванню у студентів більш точних уявлень про себе, власний рівень конфліктологічної культури і реалії професійної діяльності.

Керівникам практики важливо протягом всього періоду проходження практики проводити консультації, на яких слід обговорювати позитивні й негативні ситуації професійного спілкування, проблеми, з якими їм прийшлося зіштовхнутися або стати свідками.

Таким чином, формування конфліктологічної культури є важливою й складною частиною професійної підготовки майбутнього персоналу підприємств туристської індустрії.

Подальших досліджень вимагає проблема розробки технології формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців підприємств туристської індустрії.

Література

1. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання: навч. посібн. [Текст] / В.І. Лозова, Г.В. Троцко. - Харків: ОВС, 2002. - 276с.
2. Самсонова Н.В. Конфликтологическая культура специалиста и технология ее формирования в системе вузовского образования: Монография [Текст] / Н.В. Самсонова. - Калининград: КГУ, 2002. 148с.
3. Чепелева Н.В. Соціально-психологічні чинники розуміння та інтерпретації особистого досвіду [Текст] / Н.В. Чепелева // Педагогічна газета. - 2008. - №4. - С. 4-6.
4. Щербакова О.И. Формирование и развитие понятия «конфликтологическая культура личности» в теории и практике современной конфликтологии [Текст] / О.И. Щербакова // Проблемы современного образования. - 2010. - № 2. - С.23-26.
5. Ярослав Л. Психологічний аналіз структури конфліктологічної компетентності майбутнього вчителя [Текст] / Л. Ярослав // ВІСНИК НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. - 2010. - №1. - С.56-62.

Александрова С.А. Проблема формування конфліктологічної культури студентів туристських спеціальностей

У статті обґрунтовано важливість конфліктологічної підготовки студентів туристських спеціальностей, визначено сутність конфліктологічної культури, її структурні елементи та основні напрямки конфліктологічної підготовки.

Ключові слова: конфліктологічна підготовка, конфліктологічна компетентність, конфліктологічна культура.

Александрова С.А. Проблема формирования конфликтологической культуры студентов туристских специальностей

В статье обоснована важность конфликтологической подготовки студентов туристских специальностей, определены сущность конфликтологической культуры, ее структурные элементы и основные направления конфликтологической подготовки.

Ключевые слова: конфликтологическая подготовка, конфликтологическая компетентность, конфликтологическая культура.

Аlexandrova S.A. Рroblem of formation conflictological cultures of students of tourist specialities

In article importance conflictological preparations of students of tourist specialities is proved, its structural elements and the basic directions conflictological preparations are defined essence conflictological cultures.

Key words: conflictological preparation, conflictological competence, conflictological culture.