Афанасьєв О.Є. Політико-географічний простір сучасного світу

Довідник. - К.: Шкільний світ, 2010. – 128 с.

…Загибель держав, війни, епідемії, зміна територіальних кордонів,
зміна політичних режимів завжди будуть констатовані на географічній карті.
Політична карта світу є допоміжним матеріалом при вивченні історії, економіки,
географії, міжнародного права. Вона завжди фіксує певний світогляд.
В принципі, вона – єдиний наочний і правдивий свідок всіх катастроф і криз.
Поки існує наука історія і наука географія цей свідок житиме.

Зникнення необхідності в самій політичній карті – це втрата самої
картини світу, звичних людині стовпів-материків, відчуття історії,
мети і суті історії і географії. Якщо це станеться, то саме тоді і трапиться
кінець історії і кінець географії...

М. Суханова, «Карта світу як картина світу (кінець географії)», 2002.

«Скільки в світі країн?» – це питання часто ставлять, чекаючи отримати просту й однозначну відповідь. І дуже дивуються, почувши ухильне – «близько 200». Навіть на офіційному сайті Організації Об'єднаних Націй написано, що «відповідь на це питання не входить в компетенцію ООН». То в чому ж річ?

Річ у тім, що одні країни володіють всіма атрибутами незалежної держави, інші делегують частину своїх повноважень (зовнішня політика, оборона, фінанси) крупнішим і сильнішим сусідам, треті, найчастіше карликові острови, повністю довіряють їм управління собою, четверті – заморські території і департаменти – взагалі є фактично складовою іншої країни, але віддалені від неї на тисячі кілометрів. Є й нежилі острови, за якими «приглядає» крупна держава, розміщує там метеостанцію, воєнну базу, аеродром або створює заповідник. У такій різноманітності неможливо провести чітку межу між країнами і «не країнами» і однозначно відповісти на здавалося б, просте питання.

Ще одне проблемне питання виникає навіть тоді, коли ти проглядаєш звичайні телевізійні новини: в одному репортажі можна почути про чергове посилення інтеграції в межах Європейського союзу, або створення якогось нового об’єднання країн, а вже у наступному – про те, що десь в світі знову здійснений теракт угрупованням, яке виборює незалежність для свого народу… Так чому в нашому сучасному світі, такому глобалізованому, єдиному, відкритому, водночас можна спостерігати такі протилежні процеси, як інтеграція й дезінтеграція?

І відповіді на поставлені запитання та багато інших, що стосуються сучасного стану політичної карти світу і подій, які відбуваються в світі й впливають на неї, не такі вже й прості…

Початок третього тисячоліття характеризується активними політичними процесами і появою нових глобальних загроз світового масштабу. Очевидно, що ескалація напруженості в світі в цілому, збільшення погроз тероризму, пожвавлення регіональних конфліктів є наслідками процесів глобалізації. А «дзеркалом» будь-якої епохи завжди була і є політична карта, яка наочно ілюструє політичний простір, або політосферу, що сформувалася на нашій планеті.

Політичній карті світу властиві такі характеристики, як суперечність, неоднозначність й унікальність. Це виявляється, наприклад, в існуванні політичної карти світу «де-юре» і, одночасно, «де-факто», що часто досить сильно між собою розрізняються. Таке явище викликане наявністю цілого ряду суперечностей і територіальних конфліктів між суб'єктами політичної карти – державами. У свою чергу, в різних країнах малюнок кордонів на політичних картах іноді буває різним. Причина тому – відмінність уявлення про структуру й будову політичної карти між окремими країнами світу; інакше кажучи, досить часто погляд на просторово-територіальні межі, приналежність територій, політико-географічну топонімію в різних країнах різниться, й часто досить суттєво. Так, наприклад, на картах, виданих в країнах Західної Європи, буде показана суверенна держава Косово, тоді як на тих же самих картах, але виданих в Росії, Китаї, Україні, ми такої держави не знайдемо. Натомість тільки на політичних картах, надрукованих в Росії, Нікарагуа та Венесуелі, ми знайдемо такі держави, як Абхазія й Південна Осетія. А на всіх картах, що друкуються в Японії, Південнокурильські острови завжди показані як такі, що перебувають під суверенітетом цієї держави… Отже, сучасний світовий політико-географічний простір різний, не зважаючи ні на процеси глобалізації, ні на позиції ООН, ні на загальновизнані норми міжнародного права. Тож можна сказати, що насправді політична карта світу, яку ми звикли бачити в атласах, не є такою вже й «правдивою». Тому й був створений цей довідник про «політико-географічний простір» сучасного світу, щоби спробувати розглянути й допомогти зрозуміти усім, хто цього прагне, чому політична карта світу така неточна й що вона не завжди відображає…

Мета цього довідника – надати допомогу в спробі розібратися із тими явищами й процесами, які відбуваються у сучасному політичному геопросторі планети, в перипетіях політичної карти, систематизувати перелік країн світу, їх столиць, особливих форм управління, устрою, відобразити усю ту сукупність країн й територій, що являють собою певні виключення, мають особливі конфігурації державницької території, володіють лише їм притаманними політико-географічними особливостями тощо.

Робота з довідником передбачає обов’язкове користування політичними картами світу й регіонів – як загальними, так й спеціальними, а також словником політико-географічних термінів, який спеціально наведений в довіднику.

Сподіваємось, що пропонований довідник допоможе вчителеві й студентові, учню й будь-кому, хто цікавиться сучасним світоустроєм і намагається зрозуміти його процеси, визначитися із місцем й роллю в них нашої країни, спробувати передбачити, яким він здатний стати в найближче майбутнє.

Будемо вельми вдячні за можливі зауваження й пропозиції щодо покращення й доповнення довідника, а також із задоволенням надамо пояснення або консультації щодо тих чи інших проблемних питань із політико-географічних процесів, за електронною адресою olafn_dp@mail.ru.

Тож успіхів Вам в намаганні зрозуміти «архітектуру» сучасного політико-географічного простору!

Зміст

ВСТУП

1. Суверенні держави світу – члени ООН

2. Столиці суверенних держав світу

3. Країни, що мають проблеми із міжнародним визнанням, їх «метрополії» й столиці

4. Залежні та несамоуправні країни, їх метрополії й адміністративні центри

5. Адміністративно-територіальні одиниці найбільших країн світу
5.1. Європа
5.1.1. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії
5.1.2. Королівство Іспанія
5.1.3. Італійська Республіка
5.1.4. Федеративна Республіка Німеччина
5.1.5. Російська Федерація
5.1.6. Французька Республіка
5.2. Азія
5.2.1. Китайська Народна Республіка
5.2.2. Республіка Індія
5.3. Північна Америка
5.3.1. Канада
5.3.2. Сполучені Штати Америки
5.4. Південна Америка, Африка, Австралія
5.4.1. Федеративна Республіка Бразилія
5.4.2. Республіка Південна Африка
5.4.3. Австралійський Союз

6. Територіальні претензії країн світу

7. Гарячі точки й осередки військової нестабільності

8. Особливі територіальні утворення на політичній карті

9. Класифікації та типології країн світу
9.1. Форма правління: країни-монархії та джамахірія
9.2. Форма територіального устрою: федерацій та конфедерації
9.3. Політичні асоціації країн світу
9.4. Особливості географічного розташування країн світу
9.4.1. Внутрішньоматерикові країни
9.4.2. Країни із найменшим виходом до моря
9.4.3. Країни, що розташовані в декількох півкулях
9.4.4. Країни, що розташовані в декількох частинах світу та материках

10. Міжнародні інтеграційні об’єднання
10.1. Глобальні міжнародні організації
10.2. Регіональні міжнародні організації
10.2.1. Євразійсько-Північноатлантичний регіон
10.2.2. Азіатсько-Тихоокеанський та Африканський регіони
10.2.3. Американський регіон

ДОДАТКИ
А. Найбільші й найменші держави світу
Б. Список країн, де столиця – не найбільше місто
В. Хронологія перенесення столиць в ХХ – ХХІ ст.
Г. Динаміка політичної карти світу в найновітнішому періоді її формування

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ З ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ