Адамова К.З.
Матеріали I міжнародної наукової конференції
«Глобалізація і туризм: проблеми взаємодії»
Саратов, 15-16 квітня 2009 р.

Кластеризація в туристської галузі як фактор глобалізації

Людство об'єктивно просувається до все більш ефективному і всебічному єдності. Цей процес відбувається вкрай суперечливо, але навіть в екстремальних проявах, таких, як нав'язування світовій спільноті однополярного світу і встановлення «нового світового порядку», або прагнення до релігійної монополії, виражаються доцентрові тенденції одного процесу глобалізації. Досі не існує єдиної глобальної моделі розвитку, яка б влаштувала всі рушійні сили цього процесу. Тому реальний процес глобалізації протікає у вкрай суперечливих формах.

Сучасний туризм настільки ж суперечливий, що процеси глобалізації, що йдуть в світі, так як крім доходів, що туризм може нести деякі проблеми, а саме в туристських регіонах виникає багато проблем - екологічних (наприклад, забруднення природного комплексу, эвтрофирование водойм), соціальних (наприклад, монозанятость, проституція, наркоманія), економічних (незбалансованість народно-господарського комплексу) та інших. Але саме в XXI столітті туризм повинен стати одним з найефективніших способів формування системи загальнолюдських цінностей. Туризм може сприяти формуванню єдності різноманіття світу, в якому вільний розвиток кожного є умова розвитку кожного.[1, С.45]

В сучасних умовах одним із недостатньо розроблених вітчизняною наукою, то ж час багатообіцяючих напрямків дослідження та моделювання туристської діяльності є кластерний підхід. Кластери як інтегровані групи підприємств, фірм, організацій і установ, діяльність яких знаходиться в одній сфері бізнесу, є глобальним явищем. Вони характерні передусім для розвинутих країн, але не можна заперечувати їх наявності у країнах третього світу і в країнах з перехідною економікою. Головна концепція кластерної теорії - це об'єднання окремих елементів у єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції або реалізації певної мети.

Кластеризація в туризмі є індикатором того, що глобалізаційні процеси охоплюють багато галузей економіки. Кластери утворюються в результаті просторового прояву дії ринкових сил. Оскільки будь кластерний освіта є багатокомпонентним, а сфера туризму не є винятком, то для використання теорії кластерів в дослідженнях туризму необхідно проводити аналіз взаємодії таких компонентів:

- об'єктів природної і культурної спадщини (туристські цінності);
- інфраструктурних об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням туристів;
- освітніх організацій (підготовка кадрів);
- органів управління в туристській сфері;
- проектних та наукових установ.

Аналіз робіт з кластерної тематики показує, що в даний час кластерами іменуються абсолютно різні за своїм генезисом об'єкти. В результаті вивчення досвіду кластеризації у багатьох країнах світу Пилипенко І.В. прийшов до висновку, що географічно виділяється два типи кластерів:

- внепространственный (галузевої) - група споріднених взаємопов'язаних галузей сільського господарства, промисловості та сфери послуг, найбільш успішно спеціалізуються в міжнародному поділі праці; до цього типу належать промисловий і національний кластери;
- просторовий - група географічно сконцентрованих в певному регіоні компаній із суміжних галузей, що виробляють схожу або її продукцію і характеризуються наявністю інформаційного обміну між фірмами - членами кластера і їх співробітниками, за рахунок якого підвищується конкурентоспроможність кластера в світовому господарстві; до цього типу належать регіональний, транскордонний і локальний кластери.

Узагальнюючи висновки досліджень з питань кластеризації господарства, як одного з чинника глобалізації, цілком можна виділити декілька головних причин необхідності стимулювання розвитку кластерів. Так, регіональні кластери здатні помітно підвищити ефективність діяльності вхідних в їх склад фірм. Це пояснюється тим, що для них полегшуються питання координації спільних дій, посилюється обмін інформацією та впровадження нововведень, стає можливим спільне використання обслуговуючих інфраструктурних об'єктів і підготовка кадрів у великих освітніх структурах.[3] Стає можливим також реальне порівняння фірмами-конкурентами ефективності діяльності один у одного. Крім того, в зонах формування регіональних кластерів можливо створення оптимальних умов для створення нових фірм, пов'язаних з наявністю трудових ресурсів відповідної кваліфікації, особливих режимів оподаткування та інвестицій, обслуговуючих та координуючих структур.

Вищезазначене зумовлює актуальність дослідження економічної і соціальної доцільності взаємодії підприємств і організацій, установ у формі кластерів. Тому існує також необхідність науково-методичних основ розробки та впровадження кластерних логіко-структурних моделей з метою їх використання при вивченні територіальної організації туризму.[4]

Яскравим прикладом туристських кластерів може бути туристський кластер Республіки Карелія. Основу туристського кластера регіону складають різноманітність та виразність природи республіки, багаті культурні традиції корінних народів, а також географічна близькість до туристичних ринків Західної Європи. Ефективному розвитку кластера перешкоджає низький рівень розвитку ключових інфраструктур республіки, відсутність виразного брендингу та міжнародного маркетингу туристських послуг регіону, а також низький рівень сервісних послуг.[2, С.56]

Проект Бурятського туристського кластера орієнтований на створення великого рекреаційного комплексу, здатного конкурувати за туристські потоки з провідними курортами Північно-Східної Азії. Основний наголос передбачається зробити на розвиток гірськолижного, спортивного, екологічного, оздоровчого, екскурсійного та водного видів туризму.

Реалізації проекту сприяє рішення Уряду Російської Федерації про формування на території республіки особливої економічної зони туристсько-рекреаційного типу. Найближчим часом тут заплановано будівництво готельного комплексу до 22 тис. місць, мережі гірськолижних комплексів, аквапарку, яхт-клубу та інших об'єктів туристично-рекреаційної інфраструктури.[5]

У Москві планується створення єдиної системи з 20-ти зон і пов'язаних з ними повноцінних туристських маршрутів, орієнтованих на різні категорії туристів. Для туристів планується створити повний комплекс послуг в межах 15-хвилинної пішохідно-транспортної доступності. У туристській зоні формується туристичний продукт високої якості, що включає такі елементи, як огляд визначних пам'яток, відвідування музеїв, театрів, фестивалів, відпочинок (у тому числі активний), відвідування магазинів, художніх салонів і галерей, харчування, розміщення, послуги гідів. Система локальних кластерів формує регіональну кластерну структуру Москви.

Формування регіональних туристських кластерів цілком може бути також пов'язане з низкою гірськолижних і альпіністських туристських центрів на Кавказі, таких, як Лагонаки, Архиз, Домбай, Приэдьбрусье, а також з подібними перспективними центрами в Белорецке, Кіровську, Чусовом, на Камчатці і в Східному Сибіру з метою підвищення їх рівня до міжнародних стандартів.[4] Це цілком можливо реалізувати при встановленні тут особливого режиму господарювання, пов'язаного з пільговим оподаткуванням, наданням субвенцій на розвиток дорожньої мережі, наданням особливого правового статусу регулювання митного режиму для стимулювання ввезення сучасного імпортного обладнання.

В даний час в російському туризмі явно можна виявити і виділити ряд сформованих у радянський період територіально-рекреаційних комплексів, подібних Великому Сочі, Анапі, Кавказьких Мінеральних Вод, Калінінградській Узмор'я і Карельського перешийка. У найближчі роки просторова структура туристської сфери в Росії може помітно змінитися, що буде визначатися формуванням цілого ряду регіональних і локальних кластерів. [1, С.47] Звичайно, такий розвиток можливо тільки у разі проведення цілеспрямованої політики щодо підвищення конкурентоспроможності російського туризму через стимулювання нових форм просторової організації сфери послуг, координування дій державних органів влади, малого та середнього бізнесу, освітніх та наукових установ з метою підвищення рівня життя населення регіонів Росії.

Останні дії Уряду Росії і органів влади в деяких регіонах показують, що зрушення в цьому напрямку є. У Федеральний закон № 116 «Про особливі економічні зони в Російській Федерації», підписаний Президентом Росії в липні 2005 року, внесено поправки, спрямовані на можливість створення, разом з промислово-виробничими і техніко-внедренческими, ще й третього типу особливих економічних зон: туристсько-рекреаційних.[3]

Особливою формою кластерів в туризмі є тематичні туристичні кластери, наприклад спортивний, пригодницький або культурно-пізнавальний. Кожен з них формується на однорідному сегменті туристичного ринку, охоплює певну продуктову нішу. Завдяки тематичним кластерам, выстраивающимся в них ланцюжків доданої вартості і систем накопичення вартості, турист отримує відповідні враження і набуває туристський досвід.

Таким чином, розвиток сучасної економіки в умовах глобалізації стимулює появу все нових форм кооперації та інтеграції як в межах національних кордонів, так і за їх межами. Пошук адекватних швидко мінливого світу способів організації виробництва і економічної взаємодії націлений на оптимізацію використання матеріальних і нематеріальних ресурсів, підвищення ефективності виробництва і зростання конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Розгортання нових форм виробництва та його організації в умовах формування економіки знань і глобалізації обумовлено сукупністю змін в системі світового устрою економіки, політики, культури і посилення відповідних взаємодій на глобальному, субрегіональному, національному та локальному рівнях. До таких, що активно розвиваються форм економічної організації і соціальної взаємодії відносяться туристичні кластери. У туристської галузі чітко простежується таке явище економіки як кластеризація. Туристичні кластери формуються на базі туристських активів в регіоні і складаються з підприємств різних секторів, пов'язаних з обслуговуванням туристів, наприклад, туристичних операторів, готелів, сектора громадського харчування, виробників сувенірної продукції, транспортних підприємств та інших.

Література

1. Александрова А.Ю Кластери в світовій індустрії туризму: [регіональна економіка та агломерація взаємозалежних фірм] // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 6. Економіка. 2007. Сент./окт. (№ 5). С. 43-62.
2. Белякова Є.В. Кластерний підхід в розвитку туристичного бізнесу: монографія / Є.В. Белякова, Н.В. Веретнова; Федер. агентство з освіти, Сіб. держ. аэрокосмич. ун-т ім. акад. М.Ф. Решетньова. Красноярськ, 2006.
3. Ковальов Ю.П. Регіональні туристські кластери як перспективна складова частина туристського господарства Росії [Електронний ресурс] / Смоленський гуманит. ун-т. Смоленськ. Режим доступу http://www.shu.ru/pages/magazin/base (24.11.08).
4. Концепція кластерної політики в Російській Федерації: схвалена розпорядженням Уряду РФ [Електронний ресурс] // Поволжському відділення Зростав. інженерної акад.: [сайт]. Самара, 2007. - http://www.poria.ru/files/konc_klastern_259_10.doc. (24.11.08).
5. Смирнова В. Туризм як ресурс [Електронний ресурс] // Ріс. Експертний Огляд. СПб., 2005-008. Режим доступу http://www.rusrev.org/content/review/ (24.11.08).