Проблеми конкурентоспроможності готельного господарства України
Оцінюється вплив національних і міжнародних готельних мереж на підвищення конкурентоспроможності українських готелів.
Ключові слова: готелі, конкурентоспроможність, національні та міжнародні мережі, національні та міжнародні оператори.
Постановка проблеми. На сучасному етапі економічного розвитку в світі повсюдно відбувається збільшення значення сфери послуг. Україна, як країна з великим потенціалом, також схильна до цієї тенденції. Сектор готельних послуг є на сьогоднішній день найбільш динамічним сектором економіки України. Однак існує ряд проблем, в силу яких українські готелі стають неконкурентоспроможними в порівнянні з західними аналогами. Одна з найважливіших причин цього - відсутність в готельному бізнесі національних готельних мереж, які виробляли б єдину бізнес-стратегію і задовольняли існуючий попит. Це обумовлює необхідність дослідження даного питання та можливих перспектив розвитку національних і міжнародних мереж готелів в Україні.
Наукова новизна статті представлена перспективними напрямами, використання яких дозволить підвищити конкурентоспроможність готельного господарства України, тим самим збільшити ефективність його функціонування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями, пов'язаними з функціонуванням готелів та аналізом їх діяльності займаються такі вчені, як Яковлєв Г.А, Балашова Е.А, Шматків А.С., Медик О.С Інграм Х, Шмакова Л.В. Серед фахівців, практично пов'язаних з готелями, можна назвати Кохненко Ст., Любіцева о. О., Роглев Х., Ревенков В. та інших.
Проаналізувавши роботи цих авторів, слід сказати, що готельний бізнес розширив асортимент надаваних послуг видами, раніше наданими іншими галузями (організація харчування, дозвілля. розваг). Готельні послуги стали доступними для масового споживача в силу процесів демократизації. Основним принципом роботи готелів на сьогоднішній день виступає повне задоволення потреб клієнтів; а основною тенденцією є глобалізація і концентрація готельного бізнесу.
Сучасний стан готельної індустрії також характеризує ряд проблем, серед яких розробка та впровадження системи управління на основі наукових підходів, орієнтація на інноваційні шляхи розвитку та забезпечення української готельної індустрії конкурентних переваг.
Слід зауважити, що за останній час теоретична база готельного господарства значно розширилася, однак ще існує цілий ряд невирішених питань.
Виділення невирішених частин проблеми. Нестача національних операторів на українському ринку готельних послуг призводить до нестачі пропозицій в сфері готельних послуг, зниження якості послуг, і переважання іноземних операторів. Тому необхідно виявити фактори, що перешкоджають розвитку готельних мереж, а також визначити шляхи їх розвитку.
Мета роботи. Мета даної роботи полягає в аналізі сучасного стану готельного господарства України, зокрема, існуючих проблем та розгляд перспективних напрямків розвитку.
Виклад основного матеріалу. Готельна індустрія України являє собою одну з найбільш динамічно розвиваються галузей економіки з високим ступенем прибутковості. Цьому сприяє насичення сегментів ринку нерухомості з мінімальним терміном окупності, стабільне збільшення попиту на готельні послуги і збільшення капіталу, який може бути вкладений у розвиток готельної індустрії. Позитивно впливає наближення кордонів ЄС до кордонів України та поступова інтеграція держави в європейське і світове співтовариство. Також спостерігається поступове зростання бізнес-активності всередині країни, збільшується частота ділових візитів до Києва з-за кордону і регіонів України. Зростає загальна туристична привабливість України.
Готельні мережі являють собою управління декількома готелями однією компанією на підставі контракту. Ненасичені ринки готельних послуг являють собою прекрасну можливість для українських операторів увійти на ринок і проводити політику розширення свого впливу в галузі. Створення готельної торговельної мережі гарантує впізнанність бренду, дозволяє створити єдину лінію стратегії розвитку готелю, систему керування і звітності, програму навчання персоналу.
Прихід на український ринок міжнародних операторів підвищить якість готельних послуг завдяки використанню зарубіжного досвіду. А залучення до управління готелю міжнародного оператора дозволить готелі швидше інтегруватися у міжнародні готельні мережі і отримати доступ до міжнародних систем бронювання.
За даними Держадміністрації туризму України, на індустрію туризму у нашій країні працюють 1300 готелів різної категорії вартості (у Києві - понад 100). Це свідчить про незаполнености готельної індустрії. Наприклад, забезпеченість готельними місцями на 1 тисячу мешканців в Києві складає 7 місць, у той час як в інших столицях європейських держав цей показник значно вищий (у Парижі - 38, у Відні - 25). Хоча за роки незалежності в Києві відкрили такі готелі, як «Прем'єр-Палас», «Україна» вартістю 30 млн. доларів; в Одесі - 19-поверховий готель «Одеса Компински» на 159 місць вартістю 28 млн. доларів; у Донецьку - «Донбас Палас» на 129 номерів вартістю 24 млн. доларів і фешенебельний розважально-готельний комплекс «Вікторія» на 38 номерів, у Дніпропетровську - «Гранд-готель».
У 2009 р. прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 803, в якому вирішена проблема різної класифікації підприємств розміщення України та європейських країн. Після проходження сертифікації готельних послуг, кожне підприємство готельного бізнесу отримає відповідну категорію. Правила обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення були затверджені Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт). Функції присвоєння зірковості покладено на Міністерство культури і туризму України.
У столиці України представлені готелі всіх категорій. До рівня «5 зірок» у столиці відносяться такі як готелі " Прем'єр Палац", Інтерконтиненталь, Опера, Хаят Риджесри. Готелів «4 зірки» у Києві лише 10. Сектор готелів тризіркового рівня заповнений незначно. Дані по готелях в інших містах України знаходяться приблизно на такому ж рівні заповнюваності. Більшість українських готелів побудовано в радянський період, вони технологічно, морально і фізично застаріли. Деякі готелі реконструйовані, але часто це зроблено поверхово, без розуміння сучасних вимог [1].
Що стосується структури попиту, то серед відвідувачів київських готелів і великих міст переважають представники ділових кіл, які, як правило, воліють готелі класу 4-5 зірок. Вони займають приблизно 15 % всіх споживачів. Решта 80% орієнтовані на рівень готелів «3 зірки».
З українських готельних готельєрів в Україні представлені мережа Premiere Hotels, 7 днів (Clubhouse Group Holdings), Рейкарц. Premiere Hotels - мережа готелів 4 і 5 зірок на Україні, створена в 2003 році. Вона включає 7 готелів у 6 містах України. Управління «Прем'єр Готелями» здійснюється готельним оператором ТОВ « Прем'єр Інтернешнл». Ця мережа створювалася в розріз із загальноприйнятими стратегіями, оскільки являє собою об'єднання абсолютно різних по концепції і набору послуг готелів в великих ділових і туристичних центрах України. З одного боку, таке своєрідне, специфічне поєднання дозволяє подвоїти конкурентну перевагу, пов'язану з позиціонуванням на ринку і впізнаваністю бренду, також всі готелі користуються єдиною системою бронювання. Однак з іншого боку, мережа Premiere Hotels важко позначити як повноцінного готельного оператора, адже готелю мережі позиціонуються в різних сегментах і під різними марками.
Clubhouse Group Holdings є оператором мережі тризіркових готелів під брендом «7 днів». В даний час Clubhouse Group Holdings управляє двома готелями в Києві на 36 номерів та Кам'янець - Подільському на 220 номерів.
Компанія планує інвестиції в 3 готелі у Запоріжжі, 2 з яких реконструювати і 1 побудувати, а також кошти підуть на завершення будівництва готелів у Трускавці та Києві. Clubhouse Group Holdings заявила про наміри розширити мережу 3-зіркових готелів "7 днів" до 12 до 2015 року.
Reikartz Hotel Management - керуюча компанія мережі готелів об'єднаній брендом Reikartz Hotels & Resorts. Reikartz Hotel Management працює на ринку послуг з управління об'єктами нерухомості готельного і ресторанного профілю.
Стратегічною метою компанії є створення і ефективне розвиток конкурентоспроможної готельної мережі з високим рівнем обслуговування, системним підходом до реконструкції та розвитку готелів. Reikartz Hotels & Resorts - це українська мережа готелів 3 і 4 зірки з участю європейського капіталу та іноземних фахівців.
Існує також ряд більш дрібних і низьких за рівнем готелів. Існування в країні такого низького кількості національних груп свідчить про нестачу досвіду побудови торгових мереж в українців та необхідності запровадження більшого капіталу.
На українському ринку вже працює ряд міжнародних операторів, серед яких Radisson SAS (Київ), Rixos, Hilton Hotel, Accor Group, Hyatt Regency. Планують або вже почали свою діяльність такі відомі оператори, як Starwood Hotels, Le Meridien та інші.
Однією з головних причин лояльності міжнародних операторів на українському ринку є перспективність готельного бізнесу в Україні. Якщо в Європі період окупності середньостатистичної готелю становить близько 12 років, то в Україні цілком реально повернути інвестиції вже протягом 6 - 9 років.
Однак діяльність і національних, і міжнародних операторів утруднена через існування на ринку готельних послуг низки проблем, що негативно впливають на його функціонування та розвиток.
Серйозну конкуренцію готелям становить здача квартир подобово. У Києві існує безліч різних компаній, які пропонують зняти квартири на строк від доби і більше в різних районах міста (в тому числі і самому центрі). Обладнані квартири з хорошим ремонтом в центрі міста залучають клієнтів більш гнучкими ціновими параметрами - вартість квартири, як правило, в добу на 50-70% нижче вартості готельного номера аналогічної якості [2].
В Україні вкрай мало кваліфікованих девелоперів, які могли б створювати конкурентоспроможні готельні продукти. Діяльність девелопера полягає в замовленні проекту, купівлі або оренди ділянки, погодження проведення всіх комунікацій, будівництві об'єкта. Таким чином, для успішної діяльності девелопер повинен мати фінансову освіту, економічні знання, розбиратися в юридичних питаннях, знати будівельні технології. Девелоперами стають підприємці, досвідчені ріелтори, які придбали успішний, різносторонній досвід у своїй справі. Така спеціалізація дуже актуальна, проте на українському ринку пропозиція вкрай невелика.
Крім цього, існують труднощі, пов'язані із взаємодією з державними структурами. До них відноситься реєстрація готельного об'єкту, відведення земельної ділянки під будівництво, отримання необхідних дозволів і сертифікатів. Наприклад, зараз у центрі столиці важко знайти вільні майданчики під будівництво готелів. Території, раніше зарезервовані для цих цілей під силовим тиском, передані будівельним структурам, що споруджують на них дохідні бізнес - центри (термін окупності інвестицій яких до трьох років) і елітне житло. Хоча в Україні у столиці в центрі міста розташовано близько 13% готелів, тоді як в Москві їх налічується 39 %, в містах Західної Європи, Північної Америки та Південно-Східної Азії - близько 50 % [3].
Поряд з цим відсутні відповідні державні програми розвитку даного сектора, хоча держава сама повинна бути зацікавлена в розвитку готельного бізнесу. Діяльність підприємств готельного сектора регулюється Господарським кодексом України, законами України «Про туризм», «Про курорти», «Про стандартизацію», постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002 - 2010 роках», «Про затвердження порядку надання послуг з тимчасового розміщення», а також Державним стандартом «Туристичні послуги. Класифікація готелів».
Крім того, в Україні в 2009 році був прийнятий Проект закону "Про заходи щодо державної підтримки розвитку туристичної індустрії в Україні при підготовці проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року" (щодо створення режиму сприяння для залучення інвестицій у розвиток туристичної індустрії). Законопроект розроблений з метою розвитку і реалізації основних принципів державної політики в галузі туризму, визначених Законом України "Про туризм"щодо державної підтримки та стимулювання в'їзного та внутрішнього туризму. Він також необхідний для створення умов щодо виконання зобов'язань з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в частині розвитку туристичної інфраструктури шляхом залучення інвестиційних коштів, враховуючи те, що при існуючих темпах надходжень інвестицій це зробити буде вкрай складно.
Таким чином, існуюча законодавча база України не повністю задовольняє розвивається сектор готельних послуг, а також чинить слабке стимулювання на його розвиток.
Всі вище перераховані проблеми існують як на рівні України в цілому, так і на рівні регіонів та окремих курортних зон. Найбільш привабливим курортом України є Крим. За 2008 рік в Криму були анонсовані плани по зведенню більше 15 готелів із загальним номерним фондом близько 3 000 одиниць. У поточному році у зв'язку з кризою 80 % проектів були або припинені, або перенесені на більш пізній період.
У 2009 році обсяг інвестицій в готельну галузь Криму знизився на 68,6 %. Значна частина планів з розвитку нових готельних проектів була переглянута у бік зменшення. За рахунок обмеженості пропозиції ціни на послуги кримських готелів практично не знижуються. Так, у готелях люксового сегмента середня ціна стандартного номера знизилася всього на 9,6 %.
За даними дослідження ринку готельної нерухомості ПБК, проведеного фахівцями Knight Frank, в Криму налічується 93 діючі готелі із загальним номерним фондом 7 188 одиниць. З них лише 20 % об'єктів пройшли сертифікацію. Лише 3 готелі отримали категорію 4* («Ореанда», Palmira Palace Resort&SPA і Radisson Resort Alushta), іншим готелям присвоєні категорії 2*-3*.
На сьогоднішній день в Криму немає жодного готелю, який офіційно отримав категорію 5*, хоча кілька бутик-готелів позиціонуються в люксовом сегменті. Що стосується міжнародних операторів, то вони представлені у Криму лише одним брендом Radisson SAS, що входять у мережу готелів The Rezidor Hotel Group.
Основним бар'єром для досягнення високої економічної ефективності готельних проектів у Криму є наявність яскраво вираженої сезонності. Середньорічний показник завантаження готелів Криму становить близько 45-50 %, а це досить низький показник.
Крім проблем у зовнішній середовищі, серед якої функціонують готелі, існують і проблеми всередині готельних підприємств. До них слід віднести проблеми побудови ефективних систем маркетингу, менеджменту і планування, а також інших складових господарської діяльності готелів.
Проблемою готельних підприємств є високі витрати, з якими пов'язаний готельний бізнес, і, отже, високі ціни. Комфортабельний готель зобов'язана утримувати в штаті персоналу не менше 15-20 професій. Крім того, зміст великої площі також обходиться досить дорого. Крім того, нерідко ціни штучно завищуються через відсутність конкуренції. На жаль, іноземні туристи часто незадоволені співвідношенням ціни і якості надаваних послуг. При цьому якщо орієнтуватися на статистику, вартість проживання в готелі в Україні набагато вище проживання в готелі аналогічного класу в Європі, що пояснюється, в першу чергу, дефіцитом готелів на ринку.
Проблемою є великомасштабні інвестиції, які необхідно вкладати при створенні будівництв. Сума, яку вкладають в готель п'ять зірок, може досягати $ 100 млн. [4].
На сьогоднішній день активізації підприємницької діяльності в готельному секторі України майже не спостерігається, зволікання національних компаній може призвести до повного наповнення ринку іноземними компаніями. Ця тенденція вже має місце, тому національним компаніям необхідний ретельний аналіз можливих варіантів ринкових дій і ситуацій.
До недавнього часу питання стандартизації також був проблематичним, оскільки європейська та українська системи стандартизації надання готельних послуг не збігалися. Постанова КМУ вирішив це питання.
З багатьма перерахованими вище проблемами стикаються і міжнародні оператори, які прагнуть самостійно потрапити на український ринок. Ключовим моментом є високий ризик ведення бізнесу в Україні, зокрема розгалужена бюрократична система, висока вартість земельних ділянок і складний доступ до них. Тому міжнародні мережі намагаються виходити на український ринок через місцевих партнерів, які мають земельні ділянки або знають, як полегшити і здешевити процедури погоджень. Такого роду ситуації уповільнюють діяльність підприємств, але саме тут національний готельний оператор може скористатися перевагою обізнаності про подібних питаннях і знаннями особливостей національного законодавства.
Висновки за результатами роботи та перспективи подальшого розвитку. Роблячи висновок з досліджуваного питання, слід зазначити, що при створенні готельних мереж національні готельні оператори стикаються з наступними проблемами:
1. Тенденція заповнення вітчизняних ніш іноземними операторами;
2. Незначне число національних операторів;
3. Насичення ринку в секторі п'яти - і чотиризіркових готелів;
4. Сектор готелів трьох зірок залишається незаповненим;
5. Зволікання у розвитку національних операторів;
6. Труднощі у взаємодії з державними структурами.
Ці проблеми значно ускладнюють розвиток національних готельних мереж. Однак поряд з проблемами, що існують і перспективні напрями та тенденції розвитку ринку:
1. Можливість вкладення інвестицій в розвиток двох - і тризіркових готелів;
2. На регіональних ринках існують вільні ніші;
3. Збільшення кількості міжнародних операторів на українському ринку готельних послуг;
4. Можливість модернізації існуючих готелів в єдину мережу з універсальним набором послуг [5].
Нижче більш детально розглянуто перспективи розвитку ринку готельних послуг.
Експерти сходяться в своїх прогнозах, що в найближчому майбутньому в Україні відбудеться зростання якісних готелів на усіх ринкових сегментах, як під управлінням національних операторів, так і міжнародних брендів.
Найкращий варіант розвитку - це зосередити зусилля на реконструкції вже побудованих і діючих готелів, підвищення їх зірковості.
Також в Україні має місце насичення ринку готелів 4 і 5 зірок. Це найбільш прибутковий сектор, проте, вільні ніші незабаром заповняться, і інтерес інвесторів перейде до малим і середнім готелям з помірним набором послуг, тобто категорії 2-3 зірок. Цільовий сегмент підприємств даного сектора - представники внутрішнього туризму. Існуючі готелі даного рівня володіють низьким сервісом, тому підвищення якості обслуговування є актуальним питанням. Існуючі національні оператори, а також їх потенційна частина, повинні створювати мережі готелів з універсальним набором послуг і високим рівнем обслуговування. Це можливо за допомогою купівлі та реконструкції існуючого готельного фонду малої і середньої категорії. Створення таких мереж на ринку може принести переваги, пов'язані з домінуванням на ринку.
Для розвитку готельного сектора необхідно створення сприятливого інвестиційного клімату на макрорівні (привабливі і передбачувані умови економічної діяльності в країні в цілому) і мікрорівні (податкові, митні та інші пільги для підприємств, що спеціалізуються на наданні готельних послуг) в цілях припливу вітчизняного та іноземного капіталу, безпосередню участь і підтримка держави у здійсненні великих інвестиційних проектів.
Для підвищення конкурентоспроможності національні компанії можуть залучити міжнародного оператора, тим самим, збільшуючи вартість об'єкта. Крім цього, якщо у компанії є договір на управління або договір оренди з професійним оператором, йому простіше залучити фінансування. Однак з операторами необхідно вміти побудувати відносини. Залучений міжнародний оператор буде наполягати на власних стандартах і технічних специфікаціях. На думку фахівців, залучення керуючої компанії:
1. Дозволяє готелі швидше інтегруватися у міжнародні готельні мережі;
2. Гарантує впізнанність бренду;
3. Пропонує доступ до міжнародних систем бронювання.
У свою чергу, наявність єдиних стандартів забезпечує готелі ряд конкурентних переваг.
Підвищити конкурентоспроможність національним операторам дозволить освоєння регіонів, так як міжнародні оператори поки що зосереджені переважно у столиці. Що ж стосується Києва, то попит на готельні послуги найближчим часом буде затребуваний при проведенні чемпіонату світу з футболу в 2012 році.
Найбільш ефективним є створення готельних мереж, насамперед в курортних зонах. Розвиток туризму і готельного господарства в Криму є однією з найважливіших завдань, оскільки Крим володіє величезними ресурсами і потенціалом. Додатковою перевагою Криму є прийняття закону, що включає Крим в одну з декількох ігрових зон України. Це дозволить залучити додатковий потік відвідувачів готелів, а також інвесторів, які займаються будівництвом готельних комплексів спільно з казино та іншими ігровими закладами. Для стабільного і достатньо швидкого розвитку готелів Криму, необхідні багатомільйонні вливання у туристичну галузь Криму.
Таким чином, підводячи підсумок всьому вищесказаному, можна зробити висновок, що поява в Україні національних операторів досить реально. У секторі готельних послуг вищої категорії національний оператор зіткнеться з жорсткою конкуренцією, і завоювання ринку буде проблематично. А в секторі готельних послуг середньої категорії національний оператор має всі шанси до розвитку, так як цей сегмент ще ненасичений і водночас перспективний. За умови розвитку національних українських мереж, Україна може представляти собою не тільки нові місткі ринки, але і стати новим рівноправним учасником світового ринку готельних послуг.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
Оцінюється вплив національних і міжнародних готельних мереж на підвищення конкурентоспроможності українських готелів.